Чтение онлайн

Фай Родіс пересунула важілець під подушкою дивана, і частина стіни каюти перетворилася на дзеркало. Хвилину вона вивчала в ньому своє обличчя, шукаючи схожості з трагічно напруженим лицем дівчини. Однак тверде правильне обличчя зрілої жінки ЕРЗ з ідеально виліпленою структурою сильного кістяка, яка проступала під виразними м’язами і бездоганною шкірою, сильно відрізнялося від напівдитячого виразу дівчини, ЕРС навіть у дуже схожих переживаннях.

Передчуття випробувань і тривога за успіх експедиції поглибили серйозність зелених очей Фай Родіс, чіткіше окреслили впертий і твердий виріз губів.

Фай Родіс ширше розкрила очі й підняла руку — порухом тієї, що летить на платформі, але дзеркало відбило його патетичним і кумедним. Коротко розсміявшись, Родіс прибрала дзеркало, скинула сукню і лягла на диван, розслабивши тіло і втупивши погляд у синювату кульку над головою, яка ледь світилася. Вона лишалась нерухомою майже три години, поки в системі концентричних кіл на стелі не загорілася жовта цятка і не пролунав слабкий дзвін. Фай Родіс зробила комплекс гімнастичних вправ. Ще кілька хвилин — і перед дзеркалом стояла інша жінка, яка здавалася суворішою у м’якому й зручному одязі астронавта і з короткою, щільно вкладеною зачіскою. Вона надягла на ліву руку важкий сигнальний браслет і вийшла з каюти.

У круглому приміщенні, теж на центральній осі корабля, під пілотським сфероїдом і обчислювальними машинами, вже зібралися учасники експедиції. Ожили циферблати дублерних приладів, і тієї ж миті через люк у стелі до залу ковзнули Мента Кор і Дів Сімбел. Тихо заспівала настроєна в сі бемоль струна ОЕЗ, що свідчила про нормальну роботу охоронців електронних зв’язків. Зореліт більше не потребував уваги і йшов за заданим курсом у напрямку галактичного полюса.

Очікувальна тиша змусила Фай Родіс відразу вдатися до найважчого — розділити людей на тих, хто висадиться, і тих, хто лишиться в недоторканній команді корабля. Вона почала з показу знімків, переданих чужою експедицією з Цефея по Кільцю. Вони досягли б Землі звичайним шляхом ще через два з половиною тисячоліття, якби ЗПП з планет у зоні сузір’я Дракона не йшов у нашу частину Галактики і не доставив би повідомлення в 26-й сегмент Великого Кільця.

Експедиція цефеян тільки двічі облетіла планету Торманс і, не одержавши дозволу на посадку, зникла, зробивши за перехопленими телепередачами загальну зйомку планети і її мешканців.

Червоне сонце Торманса — звичайна зірка для земного спостерігача — перебувала в сузір’ї Рисі, темної, бідної на зірки зони високих широт Галактики.

Нікому б не спало на думку, що в цій. глибині простору змогли оселитися жителі Землі. Але передані по Кільцю знімки не лишили сумніву — це абсолютно схожі на землян люди.

Важко було судити про колір їхньої шкіри — мабуть, вона не відрізнялася від смуглявіших землян. Вузькі й видовжені очі здавалися непроникно темними, косі, підняті до перенісся брови надавали обличчям трохи трагічного виразу. Антропологи знаходили в профілях жителів Торманса монголоїдні риси, а невеликий зріст і слабка, переважно неправильна статура також нагадувала людей кінця ЕРС і початку ЕСВ.

Поверхня планети, знята в розривах хмарного покриву, не була схожа на Землю. Вона швидше скидалася на планету Зеленого Сонця. Показник променевого зондування говорив досвідченому погляду планетографів про невелику в порівнянні з океанами Землі глибину морів Торманса.

Очевидно, товщина атмосфери Торманса дорівнювала земній. Червоне сонце освітлювало планету, що оберталася «лежачи», вісь якої збігалася з лінією орбіти і її біг навколо світила був стрімкіший, ніж у Землі.

— Якщо рослинність, і, отже, склад атмосфери тут схожі на наші, якщо тут немає якихось особливо хвороботворних організмів, то на цій планеті жити легко, — порушив мовчанку Тор Лік. — Тут мають бути відсутні різні зміни клімату, надлишок радіації, землетруси, урагани та інші катастрофічні явища, які так довго доводилося нам пом’якшувати.

— Очевидно, ви маєте рацію, — підтвердив Гріф Ріфт. — Але навіщо ж тоді Торманс? Можливо, стан планети не такий уже й поганий і вчитель Фай Родіс лише воскресив міф минулого? Подейкували, що він надто сміливо найменував планету, ґрунтуючись лише на попередніх даних. Орбітальні демографічні профілі експедиції цефеян засвідчили чисельність населення в п’ятнадцять мільярдів чоловік. Оборот водної маси й характер рельєфу свідчать про неможливість біологічного процвітання такої великої кількості людей. Уникнути голоду можна, якшо на планеті здійснені або прийняті по Кільцю наукові відкриття у виробництві синтетичної їжі, не вдаючись до посередництва організмів вищого порядку. З Великим Кільцем вони не спілкуються, а відмова в прийомі чужого зорельота цілою планетою свідчить про існування замкнутої централізованої влади, для якої поява гостей з космосу невигідна. Отже, ця влада побоюється високих пізнань прибульців, що показує її низький рівень, який не забезпечує необхідної соціально-наукової організації суспільства. Ніхто інший не відповів на поклик зорельота Цефеян. Це означає, що олігархічний лад не дозволяє нікому користуватися потужними передавачами, навіть у надзвичайних випадках.

— Це значить, що на планеті придушуються індивідуальні інтереси, адже зореліт — така подія, на яку повинні були відгукнутися мільйони людей, — сказала Фай Родіс, — а з історії планет відомо, що така система завше збігається з науковою відсталістю і технічним регресом.

— Кін Рух має рацію! — вигукнула Чеді Даан. — Величезне населення без прискореного прогресу швидко вичерпає ресурси планети, погіршить умови життя, ще послабить прогрес, — одне чолово, кільце замкнулося.

— Подібними словами мій учитель обґрунтовував своє найменування планети, бо муки людей за формулою інфернальності в таких умовах неминучі, — підтвердила Фай Родіс.

— Ви маєте на увазі стару формулу чи її нову розробку, дану Кін Рухом?

— І те й інше. Теорія висунута і названа одним філософом і вченим ЕРС.

— Я знаю, — відповіла Чеді Даан, — це був Ерф Ром, який жив у п’ятому періоді.

— Теорію ми обговоримо пізніше. Ставши супутником Торманса, ми зможемо спостерігати його життя, — сказала Фай Родіс. — А зараз поділимося на дві групи. Кожен готуватиметься до багатогранної просвітницької діяльності, що чекає як тих, хто залишиться охороняти «Темне Полум’я», так і тих, хто ступить на заборонений ґрунт планети.

— Але якщо вони знову не захочуть? — запитав Дів Сімбел.

— Я вигадала прийом, який відкриє нам доступ на планету, — відповіла Фай Родіс.

— Кого ви візьмете з команди корабля? — запитав Соль Саїн.

— Крім мене й трьох спеціалістів експедиції, тобто Чеді, Тівіси й Тора, необхідні лікар, технолог і обчислювач вищого класу, який володіє методами стохастики. Як технолог висадиться Ген Атал, обов’язки якого по броньовому захисту корабля візьме Нея Холлі, обчислювачем буде перший астронавігатор Вір Норін, а лікар — вона в нас одна.