Обітниця
Шрифт:
«Спи, сестро, зранку!…»
Спи, сестро, зранку!Я – твоя рана.Вогонь багаттяШипить старанно. Спи, моя сестро!Бо я і пристрасть —Як прах в повітрі,Як блазень пестрий. Співай, кастрате!Реви, містралю!Спи, сестро – сядуНа гостру палю! Світанок – спалах…«Милосердя не проси – не дадуть…»
Милосердя не проси – не дадуть. Хоч мовчи, хоч голоси – не дадуть.Божий млин в усі часи —Верть та круть!Доля, смерть мені даси? – не дадуть… Волі хочеться, кріпак? – не дадуть.Долі хочеться, жебрак? – не дадуть.Натовп – церква неборак.В храмі – п'ють.Хочеш голосу, співак? – не дадуть. Не навчився я просить – тай нехай!Без надії і без сил – тай нехай!Блазень, в дзвоник калатай,Пий-гуляй!Хоч здіймайте на списи – тай нехай. Бруд під нігтем у Творця – так, це я.Щит останнього бійця – так, це я.Слово Сина й Панотця,Біль змарнілого лиця,Сенс початку та кінця – так, це я.Я бачив сон…
I
Я бачив сон. Я був мечем.Метал холодний – аж пече.Мене ніщо не дивувало,Не плюндрувало мою честь.Я бачив сон. Я був мечем.Злітая над чужим плечем,З байдужістю я падав долу —Меч кожну голову сече.Я бачив сон. Я був мечем.Колись ім'я носив я – Чен, Та в цьому сні зробився катом.Ніхто від мене не втече.В різномаїтті злої доліЯ жив без роздумів і змін,Як той, що всіх лишає волі,Як той, що вище гір і стін.О, дурень! Час рікой тече,І смерть – чорніша з всіх печер…Я був покаран за гординю.Я бачив сон. Я БУВ мечем.II
Я бачив уві сні мій шлях,С початку до кінця.І шлях був стежкой у поляхДля кожного гравця.Стара ця гра, о мій гравець,І знає дурень і мудрець, Що все зведеться нанівець…Я уві сні кричав. Я бачив уві сні мій меч —Ми схожі, як брати.І скаженів кровавий смерч —Без серця, без мети.І били в лезо, гомоня,Копита чорного коня,Що мчав уздовж страшного дня…Я уві сні кричав. Я бачив уві сні життя –Цей шлях вже був не мій,Звивалось денне маяттяУ кільця, наче змій,І шепотів тий змій мені,Що світ палає у вогні,Що треба знати, так чи ні…Я уві сні кричав.III
Було їх два коло струмка на вишньому плато,Вони гадали – дужчий хто? А може, і ніхто?Сталевими клинками дно прорізали за крок,І тихо води ніс свої поранений струмок… І два наставлені мечі у тім струмку стоять,І вже струмок відобража подвійну рукоять,Повітря чисте і сухе, замовк пташиний зрух,Впираються у небеса вершини Сафед-Кух,Вершини Білих гір… Нема мечів, та є струмок – і хвилі все дзюрчать, У них є свій незмінний шлях, одвічний Шлях Меча,Сам по собі, один із двох, вінчає древній спір,Серед відрогів Сафед-Кух, предвічних Білих гір. Легенди брешуть, дурням лиш вони – розрада квола,А сталь згинається, як прут, у золотисте коло,І ні початку, ні кінця немає в кола того,Як раю підлому нема і міри для скупого. Я бачив сон. Спитай – про що? Але про що ж іще?!Я бачив сон. Я був мечем. Я був тоді мечем.Я був скалою і струмком, дорогою й конем, Був подорожнім і плащем,Грозою був і літнім днем,Водою і вогнем…(третя частина циклу – переклад робив перекладач, працювавший над книгою «Шлях Меча», за участю О. Ладиженського)
Касида про захоплення Кабиру(фрагмент)
Пам'ятаю, як в проулках йшло відлуння – мчався хуткоГуркіт мідного тарану війська лівого крила.Пам'ятаю чорний вітер, пам'ятаю – меч я витерО тяжкий, парчовий, драний, кимось кинутий халат.Сонце сіло в горне крісло, мрак плащем окутав місто, До землі припав губами, ніч із мертвих кров пила…О, ридай, Кабір – сьогодні впав ти і сгорів дотла!…Ні, Творцю не докоряю спогадом лихого зла…Касида про джерело життя
Роки шмагають, наче пліть, за спиною – мовчанка літ,Збирався вічно я співати, та не помітив, як замовк – Тепер мене здушила кліть; зі шляху збився, впав у глід,Старий, дивлюся – сміх дитячий; бреду в юрбі – самотній вовк. О, де надія? Долі кпини! Колоди – ноги, сам – шкапина, Зашпортуюсь, течуть сльозини, а все ж покручена стежина У ніч веде, – початись хочу, та вже завершений. Без сил.На вітрі, наче стяг, тріпочу, – ох, тільки б встигнути!.. Не встиг. І глузують з мене роки. Ви чому такі жорстокі?Я – старий огир і можу лиш плестися за задком. Впав стрілою збитий стрепет, змовк трави духмяний лепет,Стих життя тривожний трепет, рухлий прах під каблуком… Я від туги тьмяно млію, від розпуки скаженію,Поделиться:
Популярные книги
Кукловод
2. О чем молчат могилы
Фантастика:
боевая фантастика
8.50
рейтинг книги
Кодекс Охотника. Книга XXXVIII
38. Кодекс Охотника
Фантастика:
фэнтези
боевая фантастика
попаданцы
юмористическое фэнтези
5.00
рейтинг книги
Магия чистых душ
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
5.40
рейтинг книги
Страж Тысячемирья
5. Страж
Фантастика:
боевая фантастика
альтернативная история
фэнтези
5.00
рейтинг книги
Законы Рода. Том 3
3. Граф Берестьев
Фантастика:
фэнтези
аниме
5.00
рейтинг книги
Хозяин Теней 3
3. Безбожник
Фантастика:
попаданцы
аниме
фэнтези
фантастика: прочее
5.00
рейтинг книги
Богам – божье, людям – людское
6. Отрок
Приключения:
исторические приключения
8.83
рейтинг книги
Адаптация
1. Другая сторона
Фантастика:
фэнтези
6.33
рейтинг книги
Геном хищника. Книга девятая
9. Я - Легенда!
Фантастика:
боевая фантастика
рпг
попаданцы
5.50
рейтинг книги
Точка Бифуркации
1. ТБ
Фантастика:
боевая фантастика
7.33
рейтинг книги
Эволюционер из трущоб. Том 14
14. Эволюционер из трущоб
Фантастика:
аниме
фэнтези
фантастика: прочее
попаданцы
5.00
рейтинг книги
Воспоминания о Бабеле
Документальная литература:
биографии и мемуары
публицистика
7.00
рейтинг книги
Дважды одаренный. Том II
2. Дважды одаренный
Фантастика:
городское фэнтези
альтернативная история
аниме
5.00
рейтинг книги
Большие дела
7. Цеховик
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
5.00