Чтение онлайн

Терезка сказала, що подібні заяви Сашкові честі не роблять.

– Тоді я должен Вам сообщити, миленька моя, Огромнейшую Тайну, - не

розгубився Кварк. Він зиркнув на неї з-під окулярів і хижо заусміхався. Боже, оце так зуби!
– Ви готові пірнуть зі мною до самих бєздн Метаматики?..

Терезка сказала, що завжди готова, бо ніколи ні на що не чекає.

– Цьогорічну Нобелівську премію, - артистично кривляючись і витягуючись, повідомив Петя, - було вручено есто-ОО-нському метаматикові. Бо есто-О-онець

геометрично бездоганно показав, шо людина живе всередині нерухомої сфери-яйця

з радіусом, равним відстані, на яку сягають витягнуті кінцівки людини.
– Петя

екзальтовано махав руками, окреслюючи межі яйцесфери. Він махав руками і

крутився довкола, мов крокуючий циркуль.

З нього полилися бурхливі потоки аргументів. За неповну хвилину він створив

шуму і гамору більше, ніж паровий автомобіль. Терезці на лице осідала

Кваркова слина, але вона, оглушена такою лавиною одкровень, нічого не чула.

Терезка слухала щось своє. В очах її заграв непояснимий запал. Вона знайшла

замкову щілину.

Спосіб, у який божевільний Кварк розповів про відкриття, справив на Терезку

глибинне, гіпнотизуюче враження. З тої часини ні про що інше вона й думати не

могла, як про есто-онця і його сенсаційну знахідку.

Цілий тиждень Терезка перебудовувала свої уявлення стосовно простору.

Для практики уявляла себе ходячою яйцесферою. Практика дала рішучі, об'єктивні і повторювані результати.

19

Все, що її оточувало, раптом почало осмислюватися не інакше, як мереживний

візерунок на внутрішній стороні писанки-геометрії.

їй робилося дуже незвично.

8

На лінійку з приводу закінчення навчального року Терезка прийшла накрученою

до межі. Кожен рух, який вона робила, запалена свідомість миттю проектувала

на «шкаралупу» «писанки» з позицій суть яйцесферних. Спостерігалося поступове

ущільнення яйцесфери. Виразно окреслювався прорив у Таємницю.

Терезка зробилася відчуженою, сприймала оточення мов крізь дистанцію

порожнечі. Більше навіть не сумнівалася, що світ, який ми звикли бачити від

народження, насправді є тільки внутрішньою стороною персонального яйця-райця, або ж Писанки, зітканої з відчуттів дотику, зору, слуху і тощо.

КОЛИ ЗАДЗВЕНІВ ДЗВІНОК, УСЕРЕДИНІ ЩОСЬ ЗАВМЕРЛО, ВІДСЛОЇЛОСЯ, І ВОНА ПОБАЧИЛА

НАТОВП ЛЮДЕЙ У ВИГЛЯДІ ЛОТКА ЕСТОНСЬКИХ ЯЙЦЕСФЕР.

10

Щось у ній тріснуло і потекло. Мабуть, шкаралупа.

Вона відчула, як підгинаються коліна. Очі знову намацали нормальний світ, але

серце її розлетілось на друзки. Вона почала осідати, хтось із учнів підтримав

її, закричали: «Води!», але їй стало трохи краще.

З нею щось коїлось. У голові крутилися клапті образів, а розум відмовлявся

вірити у побачене. Розум панічно шукав зачіпку, яка б спростувала усе

побачене. Адже не могло бути так, що все життя вона бачила одне, а в

Реальності усе виявилось по-іншому. По-яйцесферному.

20

І тут розум знайшовся.

Терезка пішла за школу.

Кварк наче ждав її - стояв під тим самим каштаном і палив папіросу. Він був

готовий відповісти на любе запитання, а у Терезки якраз було одне. Якраз те, через яке вона ледь не з'їхала з глузду, коли побачила яйцесфери.

Терезка підійшла впритул до монстра і заявила, що математикам Нобеля не

дають. Вона звинуватила Кварка у тому, що про писанки він вигадав усе сам, а

вона через нього ледь не здуріла. Навіть галюцинації почалися.

Петя вислухав, глянув по-зміїному і відказав, сміючись, що так, звісно - у

нього не було права на помилку, га-га-га, але він таки справді дещо

переплутав, за що й просить пробачення. Го-го-го!

«ГА-ГА-ГА! ЕСТОНЦЕВІ ДАЛИ ПРЕМІЮ НЕ З МЕТА-МАТИКИ, А З ПСИХОЛОГІЇ!» -

виреготав Кварк, і на її очах перетворився в яйцесферу, миттю ?

11

Коли Температура опам'яталася, на неї напав копотун. Вона загубилася в

істериці. Душа законопатилась у щось німе й туге, схоже на гамівну сорочку, виткану з новокаїну. Як дурна, на автопілоті добралася додому, скрутилася

калачиком, забилася в кут і заскиглила.

У неї не просто їхав дах - під ногами розбігалася підлога. Хто переживав

подібне, розуміє, що мова йде не про банальну нерводрайку, а нервовий зрив, що здригає основи кімнати, кімнати цілком конкретної, сповненої того

душевного рику, від якого тріскає камінь, сиплеться штукатурка, гнуться зі

скрипом гвіздки і злітають один за одним листи шиферу - злітають і птицями

зникають у мирній безодні неба.

(Терезка, що сиділа навпроти вікна і хрумкала гарячими бубликами, не могла

пригадувати ті події інакше як сон, невимовно далекий і німий.

21

Пригадувала точно, як десь тижнів зо два лежала в ліжку і нікого не

впізнавала - пригадувала із чималим недовір'ям, як і всякий, кому перепало

пережити щось таке, не від світу сього. Сяючі яйцесфери більше її не

тривожили. Пам'ять про них відійшла у ті регістри, де зберігаються спогади

про липкість, леткість, текучість і тощо. Натомість добре запам'яталося їй

ось що: ліжкові вилежування були густо присмачені страхом, і страх її на смак